- обіручний
- -а, -е, розм.На обидві руки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обіручний
Смотреть что такое "обіручний" в других словарях:
ручний хрест — див. хрест ручний … Словник церковно-обрядової термінології
ручний — а/, е/. 1) Прикм. до рука 1). Ручна робота. 2) Який здійснюється руками, без застосування машин. || Якого приводять у дію руками. || Якого виготовляють руками. Ручне полотно. •• Ручни/й м яч спортивна гра в м яч між двома командами, учасники якої … Український тлумачний словник
ручний — [ручни/й] м. (на) но/му/ н і/м, мн. н і/ … Орфоепічний словник української мови
ручний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ручний — на, не, Ол. Прикм. до рука … Словник лемківскої говірки
обіручний ніж — Пр. Ніж з двома ручками, для стругання гонтів. ч. Ол. Дворукий ніж. Обіручний ніж до струганя ґонтів … Словник лемківскої говірки
кінно-ручний — а/, е/. Стос. до ручної праці у поєднанні з кінською тягою, кінним гужовим транспортом. Кінно ручні жнива … Український тлумачний словник
хрест ручний — Хрест, який носять у руках, а не на грудях: наперсний, требний, виносний хрести … Словник церковно-обрядової термінології
кінно-ручний — прикметник … Орфографічний словник української мови
обіручний столец — ч. Вр. Стілець, вяким закріплюється деревину для стругання її. Обіручним ножом стружит ґонты на обіручнім стільци … Словник лемківскої говірки
